Сільгоспвиробникам усіх форм власності!
При проведенні фітосанітарного моніторингу спостерігається міграція мишоподібних гризунів з неорних земель, лісосмуг, скирт соломи на крайові смуги посівів озимого ріпаку, сходи озимої пшениці, на багаторічні трави, склади, елеватори та у зерносховища.
Гризуни розміром 7-12 см відрізняються високою плодючістю, за сприятливих умов масово розмножуються у великій чисельності та завдають значної шкоди сільськогосподарським рослинам, збіжжю. З похолоданням щури та миші проникають у комори, чинять шкоду врожаю. Гризуни можуть пошкодити матеріали, кабелі та електрику, вони також псують комбікорми та їжу, яка може зберігатися в коморі. Також мишоподібні гризуни небезпечні в епідеміологічному відношенні: здатні передавати такі хвороби як-от чума, енцефаліти, сказ, тиф, лептоспіроз, туляремія, токсоплазмоз, геморагічна лихоманка тощо.
Гарні, дружні сходи озимих зернових культур, наявність достатньої кормової бази можуть позитивно вплинути на популяцію мишей та полівок. Проте миші дуже чутливі до охолодження і намокання. Навіть невеликі пониження температури (до +9…+10 ˚С) в дощову погоду викликають у них загибель. Наразі погодні умови стримують масове розселення гризунів на сільськогосподарські культури. Але при зниженні температури повітря і відсутності зливних та затяжних дощів очікується подальша їх міграція і збільшення чисельності та шкодочинності.
За видовим складом переважають полівка звичайна (95%) і курганчикова миша (5%). Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах «прогалини». В роки масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів. Полівки живляться переважно зеленими рослинними кормами і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном. Миші, навпаки, основну енергію отримують, з’їдаючи насіння, а у разі харчування лише зеленими рослинами – гинуть за 2-3 доби.
Необхідно проводити систематичне обстеження сільськогосподарських посівів та неорних земель, лісосмуг на визначення заселеності угідь та чисельності колоній мишоподібних гризунів, з метою проведення ефективного та своєчасного захисту. За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектар застосовують родентициди, що рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (далі – Реєстр). Всі хімічні родентициди належать до антикоагулянтів крові. Вплив на організм гризунів проявляється порушенням процесів згортання крові. Загибель гризунів при застосуванні препаратів зазвичай відбувається в продовж 3-10 діб. Обробки по мірі необхідності рекомендовано повторювати через 7-10 діб.
Запобігають розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів дотримання агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту.
Для недопущення появи гризунів на складах та у зерносховищах необхідно:
- очистити приміщення від сміття, брухту;
- перекрити доступ до їжі та води;
- забезпечити кращий доступ до місць проживання гризунів природним хижакам;
- створити й підтримувати тверді перепони довкола комори, стінки яких гризуни не зможуть прогризати;
- за необхідності застосовувати фізичні та біологічні методи боротьби зі гризунами (мишоловки, клейові пастки тощо);
- на складах, у зерносховищах, в закритих приміщеннях, у побуті, використовують отруєні принади;
- при роботі з будь-якими родентицидами чи приманками потрібно суворо дотримуватися правил техніки безпеки і діяти виключно згідно з інструкцією щодо застосування.
Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності та лише дозволеними препаратами згідно з Реєстром. До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, котрі пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.
