Щодо запобігання поширення мишоподібних гризунів в умовах осінньо-зимового періоду 2025-2026 років
При проведенні фітосанітарного моніторингу відмічається міграція мишоподібних гризунів з неорних земель, лісосмуг, скирт соломи на крайові смуги посівів озимого ріпаку, сходи озимої пшениці, на багаторічні трави, а також в склади, зерносховища та елеватори.
Гризуни розміром 7-12 см відрізняються високою плодючістю, за сприятливих умов масово розмножуються у великій чисельності та завдають значної шкоди сільськогосподарським рослинам, збіжжю. З похолоданням щури та миші проникають у комори, чинять шкоду врожаю. Гризуни можуть пошкодити матеріали, кабелі та електрику, вони також псують комбікорми та їжу, яка може зберігатися в коморі. Також мишоподібні гризуни небезпечні в епідеміологічному відношенні: здатні передавати такі хвороби як чума, енцефаліти, сказ, тиф, лептоспіроз, туляремія, токсоплазмоз, геморагічна лихоманка та багато інших.
Гарні, дружні сходи озимих зернових культур – наявність достатньої кормової бази, можуть позитивно вплинути на популяцію мишей та полівок. Проте миші дуже чутливі до охолодження і намокання. Навіть невеликі пониження температури (до +9…+10 ˚С) в дощову погоду викликають у них загибель. Наразі погодні умови стримують масове розселення гризунів на с/г культури. Але при зниженні температури повітря і відсутності зливних та затяжних дощів очікується подальша їх міграція і збільшення чисельності та шкодочинності.
По видовому складу переважають полівка звичайна (95%) і курганчикова миша (5%). Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах «прогалини». В роки масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів. Полівки живляться переважно зеленими рослинними кормами і швидко гинуть, якщо харчуються лише зерном. Миші, навпаки, основну енергію отримують з'їдаючи насіння, а у разі харчування лише зеленими рослинами гинуть через 2-3 дні.
До масової загибелі призводять осінні дощі з похолоданнями, сильні морози до випадання снігу, ожеледиця з утворенням крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу. Мерзла земля не впитує талу воду. Вона стікає в нори, виганяючи гризунів на поверхню, та замерзаючи в норах, утворює крижану пробку. На поверхні промоклі та промерзлі шкідники зі зниженої температурою тіла масами гинуть. Птахи та хижаки скорочують чисельність гризунів, особливо коли вони сконцентровуються в місцях резервації.
Необхідно проводити систематичне обстеження сільськогосподарських посівів та неорних земель, лісосмуг на визначення заселеності угідь та чисельності колоній мишоподібних гризунів, з метою проведення ефективного та своєчасного захисту. Заселеність сільськогосподарських угідь мишоподібними гризунами виявляють шляхом підрахунку кількості жилих колоній і нір на
В знижені чисельності мишоподібних гризунів велике значення мають агротехнічні та винищувальні заходи:
- збирання без втрат врожаю в стислі строки з обов’язковим видаленням соломи з поля;
- боротьба з бур’янами на неугіддях в місцях розмноження, де гризуни ховаються від хижаків та птахів, що на них полюють;
- проведена з осені глибока зяблева оранка знищує мишей, особливо молодняк. Плуг руйнує нори, вивертає гнізда, знищує кормову базу - запаси шкідників. Також під час оранки на шкідників полюють хижаки та птахи.
За наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектар застосовують родентициди, що рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». В першу чергу слід використовувати хімічні методи боротьби, а в подальшому – біологічні. Всі хімічні родентициди відносяться до антикоагулянтів крові. Вплив на організм гризунів проявляється порушенням процесів згортання крові. Загибель гризунів при застосуванні препаратів зазвичай відбувається в продовж 3-10 днів. Мишоподібні гризуни здатні до повторного заселення сільськогосподарських угідь, тому для досягнення очікуваного ефекту виникатиме необхідність проведення декількох обробок. Тому обробки по мірі необхідності рекомендовано повторювати через 7-10 днів.
Для недопущення появи гризунів в складах та зерносховищах необхідно:
- Очистити приміщення від сміття, брухту.
- Перекрити доступ до їжі та води.
- Забезпечити кращий доступ до місць проживання гризунів природним хижакам.
- Створити й підтримувати тверді перепони довкола комори, стінки яких гризуни не зможуть прогризати.
- За необхідності застосовувати фізичні й біологічні методи боротьби зі гризунами (мишоловки, клейові пастки тощо).
- У складах, зерносховищах, в закритих приміщеннях, у побуті, використовують отруєні принади. При роботі з будь-якими родентицидами чи приманками потрібно суворо дотримуватися правил техніки безпеки і діяти виключно згідно інструкції застосування.
Всі роботи по обмеженню чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ) та лише дозволеними препаратами згідно «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли медогляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001.
