Чогодарівська територіальна громада
Одеська область, Березівський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Щодо запобігання поширення мишоподібних гризунів.

Дата: 30.11.2023 08:51
Кількість переглядів: 107

         При проведенні фітосанітарного моніторингу зафіксовано міграцію мишоподібних гризунів із місць резервації (неорні землі, пасовища, лісосмуги, скирти соломи, площі після стерньових культур) в крайові смуги посівів озимих зернових культур та озимого ріпаку, а також збільшення чисельності на багаторічних травах. Тепла погода осені, наявність достатньої кормової бази позитивно вплинули на популяцію мишей. По видовому складу переважають полівка звичайна (90%) і курганчикова миша (10%).

         Гризуни здатні завдати величезних збитків сільськогосподарському виробництву як в польових умовах, так і в складах, коморах, зерносховищах, на фермах. Харчуючись сходами озимих, гризуни утворюють у посівах залисини. Оселяючись в складських та житлових приміщеннях, вони пошкоджують продукти, тару та самі приміщення. До того ж, миші є носіями збудників різних захворювань людей та тварин.        

         Полівка звичайна – травоїдний гризун, до раціону якого входить широкий набір кормів. У теплу пору року віддає перевагу зеленим частинам злакових, айстрових і бобових. Взимку обгризає кору чагарників і дерев, зокрема ягідних і плодових; поїдає насіння і підземні частини рослин.

         Характерною особливістю курганчикової миші є осіннє збирання великих запасів корму на зиму (5–10 кг колосків зернових культур, насіння злакових та інших видів бур’янів) та споруджування над ними земляних курганів близько 1 м у діаметрі і 0,5 м заввишки. Насіння злаків являється головною їжею цього виду мишоподібних гризунів протягом всього рокуКурганчики миші будують лише тоді, коли для них на полях є досить поживи, зазвичай, це поля після соняшнику та кукурудзи, а також забур’янені площі.

          Миші дуже чутливі до охолодження і намокання. Навіть невеликі пониження температури (до +9… 10 °С) в сиру погоду викликають у них загибель. До масової загибелі призводять осінні дощі з похолоданнями, сильні морози за відсутності снігового покриву, ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі відлиги з таненням снігу.

          Проте гризуни дуже плодючі і здатні швидко відновлювати популяцію та повторно заселяти сільськогосподарські угіддя.   Протягом року самки дають від 3 до 7 (на півдні до 10) приплодів по 3–8 мишенят у кожному, максимально – 12 шт. Вагітність триває 16-24 дні. Молоді полівки стають самостійні на 20 день життя. Статева зрілість настає на другому місяці життя.

Заходи боротьби з мишоподібними гризунами. З метою збереження посівів озимих зернових культур, ріпаку і багаторічних трав, а також щоб запобігти збільшенню чисельності та шкодочиності  гризунів слід організувати постійний контроль (моніторинг фітосанітарного стану) їх розвитку та в разі необхідності провести винищувальні заходи щодо зменшення чисельності шкідників. Першочерговим в обмеженні чисельності мишоподібних гризунів залишаються профілактичні агротехнічні заходи: недопущення втрат при збиранні врожаю; вчасно проведений обробіток ґрунту значно обмежує час перебування гризунів на зібраній площі; особливо ефективною є глибока зяблева оранка, під час якої знищуються нори, гнізда, запаси шкідників, що позбавляє гризунів корму та надійного сховища; знищення гризунів у місцях резервації з метою недопущення розселення у посіви сільськогосподарських культур.

За наявності 3-5 і більше жилих колоній на 1 га для боротьби з гризунами  застосовують хімічні та біологічні засоби. Найефективнішим  способом боротьби з гризунами є застосування родентицидів, які рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До родентицидів відносять отруйні принади (діюча речовина бродіфакум, бромадіолон та флокумарин), які розкладаються вручну в кожну нірку з обов’язковим засипанням землею і притоптуванням. Усі ці діючі речовини є антикоогулянтами, тобто вони блокують згортання крові, в результаті чого гризуни гинуть від внутрішньої кровотечі. Особливістю цих препаратів є відкладена дія, тобто шкідники не гинуть одразу після того, як з’їли приманку. Загибель гризунів при застосуванні цих препаратів зазвичай відбувається впродовж 3-10 днів. Такий ефект створений для того, аби інші гризуни не відмовлялись їсти отруйну принаду, побачивши смерть іншої миші. Обробки при необхідності рекомендовано повторювати через 7-10 днів. Всі отруєні принади необхідно застосовувати обережно, з обов’язковим дотриманням регламентів застосування пестицидів.

Можна застосовувати також біологічний метод, використовуючи препарати, які містять бактерії мишачого тифу. Вони безпечні для інших живих організмів, адже на відміну від хімічних препаратів, впливають лише на мишей  і не чинять шкідливої дії на тварин та птахів. Дія препарату може відбуватися в широких температурних межах від -25 °С до +35°С, найбільша ефективність досягається при температурі повітря до +10 °С. Загибель гризунів зазвичай настає через 6-14 днів.

Боротьбу з гризунами варто вести систематично, комбінуючи різні методи і засоби. Застосування навіть найефективніших засобів не рятує від повторного заселення гризунів.

Регулярні обстеження і вчасний захист дадуть змогу запобігти ускладненню фітосанітарного стану посівів та сприятимуть успішній перезимівлі сільськогосподарських культур.

Фото без описуФото без опису

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь