Чогодарівська територіальна громада
Одеська область, Березівський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Шкодочиність мишоподібних гризунів та заходи боротьби з ними!

Дата: 31.10.2023 09:01
Кількість переглядів: 122

 

На території України відомо 38 видів мишоподібних гризунів. Ці дрібні гризуни розміром 7-12 см відрізняються великою плодючістю та при сприятливих умовах розмножуються у великій чисельності; за 5-6 місяців вони можуть заселити  1 млн гектарів. За сприятливих кормових і погодних умов гризуни швидко розмножуються на полях, у лісах, людських оселях і завдають великої шкоди. Вони небезпечні і в епідеміологічному відношенні: здатні передавати такі хвороби, як чума, холера, туляремія та інші.

Мишоподібні гризуни поділяються на полівок і мишей. Полівки живляться переважно трав’янистими рослинами. Розмножуються протягом року, завдаючи великої шкоди сходам зернових, багаторічним травам та іншим культурам. Миші живляться переважно насінням рослин. Особливої шкоди вони завдають в зерносховищах, посівам зернових культур у період достигання хлібів. Дуже плодючі, протягом року дають декілька приплодів.

Місця проживання гризунів можна розділити на місця резервації та місця розселення. Місця резервації - лісосмуги, узбіччя доріг, прилягаючі до полів неудоби, скирти. Тут вони в незначній чисельності переживають несприятливі умови, що склалися, частіше всього після збирання врожаю. А у місця розселення гризуни мігрують в пошуках їжі та кращих умов для розмноження. Посіви озимих культур та багаторічні трави – найбільш зручні місця для полівок і мишей протягом всього вегетаційного періоду.

Всі мишовидні гризуни риють у землі нори, будують в них гнізда, щоб укритися від несприятливих умов погоди, сховатися від хижаків, вигодувати в гнізді потомство.

Гнізда створюють на глибині від 5 до 35 см в залежності від сезону і температури ґрунту. Наявність гнізд визначають по ходам в ґрунті – норам. В одному гнізді можуть проживати декілька десятків пар. Група пар, які мешкають в одному гнізді називаються колонією. Нори в колонії полівок знаходяться близько одна від одної, що дозволяє легко відрізнити границі однієї колонії від сусідньої. В колонії гризуни використовують не всі нори. Вигризаючи рослинність навколо нори вони поступово покидають останню.  Нори, які використовуються добре розчищені, навколо них свіжі насипи землі, залишки недоїденої  рослинності.

Мишоподібні гризуни дуже плодючі. Строк вагітності полівки триває лише 18-20 діб. Середня кількість малят у приплоді 4-6, максимальна – 12. Малята прозрівають на 9-10 день, у віці 12-15 днів переходять на самостійне життя, у них наступає статева зрілість і вони  починають спарюватися. За сприятливих умов самка полівки може приводити нове потомство щомісячно. Тобто одна пара гризунів може давати за рік близько сотні особин.

Гризуни пошкоджують сільськогосподарські культури на протязі всього року, найбільше зернові. Незважаючи на їх невеликий розмір, вони потребують дуже багато їжі. Одна доросла полівка за добу поїдає до 30-40 г зеленої рослинності.

Висіяне насіння миші викопують та поїдають, пізніше пошкоджують молоді стебла і листки. Особливо сильно шкодять в період дозрівання озимих  і ярих колосових культур. Вони підгризають соломину у основи, стебло ламається, обгризають колос і вилущують з нього зерно. Частину колосків ховають в нору. При чисельності на 1 га біля 100 полівок втрати врожаю зерна можуть сягати до 50%.  Значної шкоди восени, взимку та ранньою весною наносять полівки багаторічним травам – люцерні, конюшині, еспарцету. Вони сильно зривають ґрунт, пошкоджують кореневу систему, об’їдають стебла і листки. В садах підгризають корені, обгризають кору, від чого молоді дерева часто гинуть.

Посиленому розмноженню гризунів сприяють наявність в достатній кількості корму при оптимальних погодних умовах: тепла осінь, зима з великим сніжним покривом, весна без приморозків.

В окремі роки чисельність мишоподібних гризунів значно збільшується, а через деякий час так само швидко скорочується.  Коливання чисельності гризунів обумовлені їх біологічними особливостями.

Миші дуже чутливі до охолодження і намокання. Навіть невеликі пониження температури (до 9-10 ˚С) в сиру погоду викликають у них загибель. До масової загибелі призводять осінні дощі з похолоданнями, сильні морози до випадання снігу, ожеледиця з утворенням крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу. Мерзла земля не впитує талу воду. Вона стікає в нори, виганяючи гризунів на поверхню, та замерзаючи в норах, утворює крижану пробку. На поверхні промоклі та промерзлі шкідники зі зниженої температурою тіла масами гинуть. Птахи  та хижаки скорочують чисельність гризунів, особливо коли вони сконцентровуються в місцях резервації.

Заселеність сільськогосподарських угідь мишоподібними гризунами виявляють шляхом підрахунку кількості жилих колоній і нір на 1 га. Обліковують колонії на угіддях із рідкою рослинністю на маршрутах завширшки 10 м та довжиною 1000 м, що складає 1 га (рахуючи, що в 1000 м 1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків). Маршрути прокладають по діагоналі ділянки. Також обліки чисельності мишоподібних гризунів можна проводити на виділених ділянках площею 0,25 га (50×50 м). На них у другій половині дня прикопують та притоптують всі нори, кількість їх підраховують і записують. У першій половині наступного дня на цих же ділянках підраховують і прикопують всі відкриті нори (прикопують для того щоб уникнути помилок при підрахунках відкритих нір). В результаті цього одержують відомості лише про кількість жилих нір на 0,25 га. Одну таку ділянку закладають на кожні 200 – 300 га угіддя. Середню кількість нір (всіх і жилих) підраховують по всіх ділянках, взятих на кожному угідді.

 В знижені чисельності мишоподібних гризунів велике значення мають агротехнічні та винищувальні заходи:

- збирання без втрат врожаю в стислі строки з обов’язковим видаленням соломи з поля.

- боротьба з бур’янами на не угіддях в місцях  розмноження, де гризуни ховаються від хижаків та птахів, що на них полюють.

- проведена з осені глибока зяблева оранка знищує мишей, особливо молодняк. Плуг руйнує нори, вивертає гнізда, знищує кормову базу - запаси шкідників. Також під час оранки  на шкідників полюють хижаки та птахи.

- для обмеження чисельності гризунів їх треба знищувати ще в місцях резервації, не допускаючи розселення на посіви с/г культур.

- проти мишоподібних гризунів (полівок, мишей, ховрахів) застосовують родендициди, як хімічного так і біологічного походження. Зернові принади кладуть безпосередньо в нору і притоптують. Це робиться для того, щоб принади не поїдали хижі птахи та звірі.

- за наявності 2-3 жилих колоній на га на озимих зернових культурах та 3-5 – на багаторічних травах необхідно застосувати зернові принади. В першу чергу слід використовувати хімічні методи боротьби, а в подальшому – біологічні. 

Обирати родентициди необхідно керуючись «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Важливо розуміти, що мишоподібні гризуни здатні до повторного заселення сільськогосподарських угідь, тому для досягнення очікуваного ефекту виникатиме необхідність проведення декількох обробок.

            При роботі з зерновими принадами необхідно суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами. До роботи з отрутохімікатами  допускаються лише ті особи, що пройшли навчання та мають Допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь