УВАГА!!! Недопустимо цвітіння та утворення насіння амброзії полинолистої
Розпочався сезон цвітіння амброзії полинолистої і люди вже відчувають симптоми алергії, що викликає ця небезпечна рослина.
Амброзія полинолиста належить до карантинних бур'янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров'ю людини. Ця рослина заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо. Квітковий пилок амброзії шкідливий для людини. У період цвітіння (з середини липня до настання осінніх заморозків) серед населення спостерігається алергійне захворювання амброзійний поліноз. Алергію викликає пилок амброзії. Потрапляючи у ніс, бронхи пилок викликає чхання, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршення зору, першіння в горлі, свербіж та почервоніння шкіри, підвищення температури тіла. В окремих випадках може бути набряк легень, ускладнення нападів бронхіальної астми та хронічних астматичних бронхітів. Кожна квітка викидає в атмосферу мільярди частинок пилку, які можуть розноситися вітром на відстань до 500 км.
Амброзія полинолиста — однорічна рослина, зовнішнім виглядом схожа на коноплю, а розмірами і формою листків нагадує полин гіркий(звідки й назва полинолиста). Бур’ян заввишки 20 - 180 (250) см, з міцною кореневою системою, яка проникає в грунт до 4 метрів, зневоднючи і виснажуючи його Стебло і листя опушені. Амброзія — однодомна рослина, має одностатеві чоловічі квіти, зібрані в колосоподібнісуцвіття на вершинах гілок, кошики з жіночими квітами розміщені в пазухах верхніх листків.
Розмножується амброзія насінням, яке утворює у великій кількості. Добре розвинені рослини можуть давати по 30—40 тисяч насінин, а окремі екземпляри до 80—100 тисяч. Насіння зберігає схожість у ґрунті до 40 років. Ця рослина надмірно висушує і виснажує ґрунти.
З кожним роком амброзія поширюється на нові території, утворюючи при цьому велику надземну масу і заглушує культурні посіви.
У силу цього, амброзія заслуговує найпильнішої уваги, як з боку державних служб, на які покладений контроль за її розповсюдженням, органів виконавчої влади, комунальних підприємств, установ та організацій усіх форм власності, так і з боку населення – власників особистих домоволодінь (господарств) та жителів багатоповерхових будинків.
Як боротися з алергією на амброзію? Найважливішим кроком у боротьбі з цим неприємним захворюванням є усунення контакту з алергеном – пилком амброзії. Без цієї умови не допоможуть навіть найсильніші таблетки від алергії. Тому, важливо: знищити всю наявну амброзію біля свого житла (зробити це потрібно ще до цвітіння бур’яну, найбільш дієвий засіб – виривання рослини з коренем). Єдиний вихід — триматися подалі від амброзії полинолистої поки вона квітує. Потрібно відмовитись від прогулянок за містом, по можливості не виходити з дому у спеку та у вітряну погоду. На вулиці користуйтеся сонячними окулярами. При поверненні додому рекомендується прийняти душ, промити ніс та очі. Вдома регулярно проводити вологе прибирання. В період цвітіння рослини не слід тримати вікна і кватирки відкритими; випрану білизну не слід сушити на вулиці.
Основні способи боротьби з бур’яном: оскільки амброзія полинолиста розмножується тільки насінням, тому слід не допускати її цвітіння. На присадибних ділянках та клумбах необхідно виривати амброзію, чим менша рослина, тим легше проводити цю процедуру. Виривання рослини з коренем є найефективнішим способом боротьби з даним бур’яном.
На земельних ділянках підприємств, установ та організацій, на територіях населених пунктів та територіях, прилеглих до присадибних ділянок громадян, найбільш розповсюдженим методом боротьби є скошування, яке потрібно повторювати декілька разів протягом тривалого часу.
У польових умовах, як правило, застосовуються хімічні методи боротьби з амброзією. Але обробку гербіцидами можна проводити на відстані не менше 1,5 км від населених пунктів..
Враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої, як для сільського господарства, так і для здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань всіх громадян. Якщо ви виявили неподалік кущик амброзії, знищіть його, поки рослина не зацвіла та не утворила насіння.
