ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області інформує: Капровий жук (TROGODERMA GRANARIUM) – небезпечний карантинний шкідник запасів!
Капровий жук (Trogoderma granarium Everts.) – небезпечний карантинний шкідник запасів зерна. Назву він отримав від слова «кхапра», яке означає «цеглина» або «стіна», за свою здатність накопичуватися у щілинах стін. Вперше капрового жука виявлено в Індії у 1894 р., яка є його батьківщиною. З розвитком торгівлі шкідника завезено до Європи та Америки на протязі 20 століття.
Це шкідник має високий ступінь пристосованості. Він пошкоджує понад 100 видів культур. Завдає шкоду зерну пшениці, ячменю, вівса, жита, рису, кукурудзи, зернопродуктам, арахісу, ячмінному солоду, бобовим та продуктам їх переробки, комбікормам тощо. Здатен пошкоджувати різноманітний пакувальний матеріал.
В залежності від складу їжі та умов існування окрас капрового жука соломяно-жовтого забарвлення може змінюватись від темного до світлого, покритий дрібними волосками. Шкідник може тільки спурхуватине, живе від 10 до 30 днів, не харчується та не літає, добре пересувається в межах складського приміщення.
Найшкідливішою є личинка капрового жука.
Личинка харчується зерном з вологістю 6%, інші види складських шкідників не споживають зерно такої низької вологості. Вона перетворює продукти в порошкоподібну масу, яка складається із їх залишків та екскрементів, непридатну для використання в їжу та на корм худобі через отруйність. Відомі випадки знищення до 70 % продукції, що зберігається. Личинки грають основну роль в розселенні шкідника. Вони поширюються із зараженою продукцією, транспортними засобами, з тарою і складським обладнанням. Відомі випадки завезення його в продукції і тарі з імпортними вантажами, які не є їжею для цього шкідника (бобіни з синтетичною пряжею, під металевою обшивкою чайних ящиків, упаковки гофрованого картону, дерев’яні ящики з машинним обладнанням)/
Скупчення великої кількості шкідника в арахісі, насінні льону та бавовнику викликає їх самозігрівання. Різко знижується схожість насіння зернових культур, так як личинки вигризають зародки.
Велика кількість личинкових шкірок у забрудненій продукції викликає приступи астматичного кашлю у людей, які знаходяться у сховищі чи складі без індивідуальних засобів захисту органів дихання.
Капровий жук успішно розмножується за температури 36-40 ºС і не має конкурентів з боку інших складських шкідників і за короткий період дає масове розмноження.
Присутність в рослинній продукції личинкових шкірок – найперше свідчення заселення її личинками. Також на наявність капрового жука вказує пошкоджене зерно (подріблене в результаті живлення личинок), екскременти.
В Україні капрового жука немає, але, незважаючи на це, існує постійна загроза завезення його із зерном, зернопродуктами, арахісом тощо.
З метою виявлення капрового жука в складських приміщеннях державні фітосанітарні інспектори систематично проводять обстеженння та за допомогою харчових принад та феромонних пасток. При цьому оглядають щілини і тріщини в підлозі. Ретельно досліджують усі залишки, пил, сміття. Також обстеженню підлягає зовнішня сторона складу і прилегла до нього територія. В якості харчових принад використовують підсмажене насіння соняшнику, яке кладуть в марлеві мішечки. Розкладають їх в складах в розрахунку 1 пастка на 100 м². Через 10-14 днів їх збирають і надсилають до карантинної лабораторії для проведення експертизи.
У випадку виявлення в складах небезпечного шкідника – капрового жука, звертайтеся до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області.
Державний фітосанітарний інспектор Микола КУЧЕРЕНКО
